Щорічно 25 травня у всіх країнах відзначається Всесвітній день щитоподібної залози (World Thyroid Day). Його головне завдання – підвищення рівня інформованості суспільства про можливі захворювання залози, їх діагностику, заходи профілактики і способи лікування.

Щитоподібна залоза – найважливіший елемент ендокринної системи, що виробляє гормони, необхідні для здійснення фізіологічних функцій організму. Ця маленька залоза контролює всі обмінні процеси, від диференціації клітин до терморегуляції та швидкості мислення і сприйняття.

Причини захворювання щитоподібної залози різноманітні. До них відносяться:

•  спадковий фактор;
•  неправильне харчування;
•  аутоімунні процеси;
•  несприятлива екологічна обстановка, у тому числі і радіаційна;
•  проведення в минулому променевого лікування;
•  інфекції (вірусні та бактеріальні);
•  шкідливі звички;
•  дефіцит (нижче 100 мкг в день для дорослих здорових людей) або надлишок йоду;
•  нестача в їжі вітаміну А (ретинол) та мікроелементів таких, як кобальт, мідь, цинк та ін.

 

Симптомами порушення функції щитоподібної залози можуть бути:

•  дискомфорт та відчуття стиснення на шиї (“комок” у горлі);
•  поява пухлиноподібного утворення, яке помітно здалеку;
•  порушене ковтання твердої їжі (часто при синдромі стиснення органів шиї);
•  порушення голосу – осиплість, зміна тембру;
•  важкість дихання у стані спокою та у положенні лежачи;
•  біль у ділянці шиї (часто при тиреоїдитах);
•  зміна маси тіла в бік збільшення або зниження;
•  погіршення пам’яті;
•  підвищення потовиділення або сухість шкіри;
•  слабкість, в’ялість, швидка втомлюваність, дратівливість, плаксивість;
•  порушення серцевого ритму;
•  менструального циклу (у жінок);
•  алергічні реакції;
•  порушення сну.

Захворювань щитоподібної залози налічується не один десяток, однак найбільш поширені зоби (збільшення щитовидної залози) – нетоксичний (без порушення вироблення гормонів) і токсичний (з надлишковим утворенням гормонів), гіпотиреози й запальні процеси. Головне місце в цій патології займають вузлові форми зоба. А останнім часом почастішали ракові захворювання цього ендокринного органу.

Для того, щоб не пропустити початок захворювання, необхідно періодично відвідувати ендокринолога; робити УЗ-дослідження та аналізи на гормони «залози-метелика».

На щастя, більшість захворювань щитоподібної залози виліковні, досить часто їх можна запобігти. Це стосується в першу чергу захворювань, які пов’язані з дефіцитом йоду. Тому одним із завдань медико-фармацевтична спільноти — донести до людей інформацію про методи профілактики захворювань щитоподібної залози.

Своєчасне лікування і профілактика – запорука здоров’я!