Особливості та безпечне застосування поверхнево активних речовин миття посуду.

Друк

Особливості та безпечне застосування поверхнево активних речовин миття посуду.

ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України

Бондаренко Ю.Г.

Вступ. Побутова хімія займає важливе місце в нашому житті - миття посуду і підлоги, прання і прибирання квартири, освіжувачі повітря тощо. З екрану телевізора, в магазинах, при спілкуванні зі знайомими ми часто чуємо, який засіб краще справляється під час прибирання квартири і який краще купувати. Проте дуже мало інформації ми чуємо про склад побутової хімії, про якість цих засобів, не знаємо, як впливає побутова хімія на нас і наших близьких,90% пральних та миючих засобів, якими користуються українці, виготовлено на основі фосфатів, хлору, цеолітів, аніонних ПАР (поверхнево-активних речовин), продуктів нафтопереробки та ін.

В розвинутих країнах засоби побутової хімії, що містять ці небезпечні для здоров'я людей речовини заборонені. Але у нас вони дозволені, а ми впевнені, що продукція, яка стоїть на полицях магазинів і рекламується по телевізору, найкраща і не може бути шкідливою, а тим більше небезпечною для нас. Тому що якби набрали чинності нові стандарти на пральні порошки і миючі засоби, то 95% продукції побутової хімії, яка випускається і реалізується в Україні, були б заборонені.

Мета роботи - встановити особливості та безпечне застосування синтетичних засобів миття посуду. Проаналізувати оцінку впливу синтетичних мийних засобів на організм людини. Зробити висновки щодо безпечного використання синтетичних засобів миття посуду на основі поверхнево-активних речовин, що існують у Україні.

Актуальним питанням сьогодення є розроблення методології за контролем виробництва та використання синтетичних миючих посуд засобів, визначення лабораторно поверхнево - активних речовин в помитому ними посуді та проведенні оцінки змивання засобів для миття з посуду та інших виробів.

За хімічною кваліфікацією миючі засоби поділяють на аніоактивні ПАР катіонні ПАР та неіоногенні ПАР.

Аніонні ПАР- це найбільш агресивні з поверхнево-активних речовин. Вони довгочасно зберігатися на посуду і руках людини.

Механізм дії а-ПАР на процеси в організмі базується на впливі на структуру і проникність біологічних мембран, що спричиняє найбільш виражені ефекти з боку центральної нервової системи, органів зовнішнього дихання, харчового каналу і крові.

Вони можуть проявляти подразнюючу і резорбтивну дію на шкіру і слизові оболонки, а найбільша небезпека поверхнево-активних речовин і препаратів на їх основі для людей міститься в їх сенсибілізуючий дії, здатності викликати алергічні реакції.

Своєрідність біологічної дії поверхнево-активних речовин полягає в тому, що вони можуть не тільки власне виявляти загальнотоксичну і алергенну дію на організм людини, а й посилювати токсичну, канцерогенну, сенсибілізуючу, мутагенну дію інших хімічних речовин при комплексному та комбінованому надходженні до організму [1, 2].

В Україні діють такі основні документи, що регулюють безпеку засобів миття посуду:

- Технічний регламент мийних засобів, затверджений наказом КМ України 20.08.2008, № 717 (у редакції постанови КМ України від 12.06.2013 № 408 з грудня 2013 р.);-

ДСТУ 2972:2010 «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробування»;
- СанПиН № 6026 Б-91 «Санитарные правила и нормы по производству и применению товаров бытовой химии»;

- Методические указания по гигиенической оценке товаров бытовой химии», № 6026 В-91;-

- Методические указания по санитарно-гигиеническому контролю за применением чистящих средств для обработки изделий, контактирующих с пищевыми продуктами», № 4548-87 від 31.12 1987 р.

Історично склалося так, що в Україні діють унікальні нормативи безпеки ПАР. Українські вчені наприкінці 80-х років минулого сторіччя займалися гігієнічною регламентацією ПАР як основної частини синтетичних мийних засобів, яка визначає їх особливості та біологічну активність. В Інституті загальної та комунальної гігієни ім. Марзєєва були створені СанПіН № 6026 Б-91 і МВ № 6026 В-91, у В НДІ гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас ім. Л.І. Медведя - МВ № 4548-87.

Ці документи затверджені МОЗ СРСР і на сьогодні є недіючими, але фактично залишилися українським надбанням і не знайшли визнання і поширення в інших республіках колишнього союзу. Саме в цих документах викладені основні вимоги до токсикологічних характеристик миючих засобів посуду, визначено критерії гігієнічної оцінки, встановлені санітарно-гігієнічні нормативи.

У 2008 році постановою Кабінету Міністрів України був затверджений Технічний регламент мийних засобів - головний законодавчий документ країни, в якому висвітлюються питання безпеки СМЗ. При створенні Технічного регламенту в основу були покладені вимоги до мийних засобів посуду, встановлені в Regulation (EC) № 648/2004. В червні 2013 року була затверджена нова редакція Технічного регламенту [4].

В таблиці 1 наведені санітарно-хімічні показники безпеки СМЗ, які діють в Україні.

Таблиця 1

Показники безпеки СМС

Нормативні речовини і регламенти

-показники активності водневих іонів (рН);

- допустимий вміст ПАР;

- утворення пи;лу; 

- піноутворення

- 7,0-11,5% (для 1% розчину)

- на текстильних матеріалах - 5 мкг/ см2 

- на посуді - 0,15 мкг/ см2

- нa шкірі рук- 1 мкг/ см2

- масова частка пилу не більше 3%

висота піни не більше 20 см.

Аналізуючи вищезазначене, слід зазначити, що у вітчизняних документах питання безпеки мийних засобів висвітлені недостатньо. Сьогодення потребує підготовка нових документів, покликаних забезпечити сучасний рівень вирішення питань безпеки СМЗ.

Державною установою «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзеєва» НАМН України розроблені «Інструкція з визначення аніонних поверхнево-активних речовин (АПАР) та інформаційний лист «Спосіб оцінки змивання засобів для миття з посуду та інших виробів».

Спосіб являє собою послідовну процедуру виконання впровадження: досліджень пріоритетного санітарно-хімічного показника оцінки безпеки засобів для миття посуду - визначення залишкових кількостей аніонних поверхнево-активних речовин (АПАР) у змивах з оброблених об’єктів.

Пропонується для впровадження в практику роботи фахівців в установах ДУ «Обласні лабораторні центри Міністерства охорони здоров’я Держпродспоживслужби та лабораторіях Центру громадського здоров’я, фахівців науково-дослідних інститутів Міністерства охорони здоров’я України при оцінці безпеки мийних засобів на основі АПАР, призначених для миття посуду та дитячих виробів, технологів на підприємствах-виробниках товарів побутової хімії при створенні нових засобів.

Доцільність розробки способу оцінки показника змивання засобів на основі АПАР з посуду та дитячих виробів обумовлена необхідністю забезпечення контролю санітарно-хімічного показника безпеки засобів цієї групи, і особливо тих, що призначені для миття посуду та виробів для дітей, таких як пляшки для дитячого харчування, соски, пустушки, іграшки-брязкалки, прорізувані зубів тощо.

Потенційно можливий шлях потрапляння залишкових кількостей вищеназваних товарів побутової хімії до організму дитини є пероральний, тому оцінка змивання засобів з оброблених об’єктів є пріоритетним показником в випробуваннях їх безпеки для здоров’я.

В ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» допускається рівень АПАР в воді водопровідній - не більше ніж 0,5 мг/дм3. воді питній фасованій - не більше ніж 0,05 мг/дм3, і саме ці нормативи вирішено обрати як базові для оцінки повноти видалення залишкових кількостей АПАР з об’єктів після обробки та ополіскування.

Для визначення безпечного рівня змивання засобів з об’єктів рекомендовано використовувати норматив:

- для засобів на основі АПАР для миття посуду та виробів для дітей вміст залишкових кількостей АПАР у змивах після триразового ополіскування об’єктів не повинен перевищувати 0,05 мг/дм3;

- для інших засобів на основі АПАР для миття посуду вміст залишкових кількостей АПАР у змивах після триразового ополіскування об’єктів не повинен перевищувати 0,5 мг/дм3.

Висновки:

1. Розробити нові нормативні документи покликані забезпечити сучасний рівень вирішення питань безпеки СМЗ миття посуду.

2. Впровадити спосіб оцінки змивання засобів для миття посуду та інших виробів.

3. Визначати не тільки чпстоту миття посуду, а також якість ополіскування після цих процесів, що гарантує безпеку для здоров’я людини.

4 Привернути увагу населення щодо збереження здоров’я при використанні миючих засобів.

5. Проводити в громадських закладах харчування, особливо дошкільних закладах, школах, університетах та ін. постійний лабораторно-інструментальні дослідження якості миття посуду.

Література.

1. В.Г. Герасімова, Н.Є. Дишінєвич, Г.В. Головащенко. Сучасні особливості регламентації безпечного застосування синтетичних мийних засобів країнах Євросоюзу, Митного союзу та в Україні.

2. М.Г. Проданчук, І.В. Мудрий, А.А. Калашніков Поверхнево-активні речовини: токсиколого-гігієнічні та мікробіологічні аспекти. – К.: «Медицина України», 2006. – 223 с.

3. О.А. Бобылева, В.Г. Герасимова, С.В. Сноз, В.Ф. Шилина. Вопросы безопасности для здоровья человека товаров бытовой химии при проведении государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы //Современные проблемы токсикологии. – 2006. – №4. – С. 38–43.