Щороку у світі з 23 по 29 жовтня проводять Тиждень профілактики отруєнь свинцем. За даними ВООЗ свинець є одним з найбільш глобальних і небезпечних забруднювачів навколишнього середовища, оскільки цей метал має достатньо широку сферу застосування в різних галузях господарства та побуті, а також великі обсяги виробництва та світової торгівлі, що зумовлює закономірне надходження свинцю в об’єкти довкілля, де він поширюється на значні відстані від джерел забруднення. Слід зазначити, що світове виробництво свинцю невпинно зростає та складає на сьогодні приблизно 3 мільйони тонн на рік.
Свинець – це токсичний метал, застосування якого призвело до забруднення навколишнього середовища і виникнення проблем зі здоров’ям людей у багатьох країнах світу. Відомо що 30-45% із загальної кількості свинцю, що потрапляє в організм людини, надходить з їжею, 30% – з пилом, 10-20% – з питною водою і 5-20% – з повітрям.
На сьогодні основними джерелами забруднення навколишнього середовища цим хімічним елементом є вихлопні гази автомобілів – 70% та основні промислові джерела свинцю: виплавляння заліза – 12%, свинцю – 5%, міді – 9%; спалення вугілля – 4%. Основна частина свинцю осідає з повітря на землю та воду, а звідси потрапляє до харчових продуктів. У світовому океані свинець, проходить через харчовий ланцюг «фітопланктон – зоопланктон – риба» та поступово осідає на дно.
При надходженні в організм людини з їжею свинець всмоктується у травному каналі в кров, де з’єднується з молекулами гемоглобіну. Слід пам’ятати, що свинець має кумулятивну (накопичувальну) токсичну дію на різні системи організму. Так, з крові – надходить до кісток (де накопичується, та викликає їх поступове руйнування), концентрується в печінці та нирках, практично безперешкодно проникає через плаценту та викликає незворотні неврологічні порушення у плода. Свинець також має гонадотоксичну дію, негативно впливає на репродуктивну функцію.
При впливі на організм дитини свинець може привести до пошкодження нервової системи і нирок, порушення уваги, пам’яті, зниження розумових здібностей, утруднення процесів мови і до виникнення проблем поведінки (встановлено зв’язок між отруєнням свинцем і рівнем злочинності), недостатньої м’язової координації, недорозвинення опорно-рухового апарату, пошкодження слуху. Усі процеси, що потребують мовних навичок та уваги, дуже чутливі навіть до відносно малих концентрацій свинцю.
До профілактичних заходів отруєнь свинцем можна віднести:
Якщо підозрюєте в себе або у рідних інтоксикацію – зверніться до лікаря, здайте кров на аналіз і, якщо треба, під його контролем розпочніть лікування.
ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» проводить лабораторно-інструментальні дослідження вмісту свинцю в повітрі робочої зони, воді, харчових продуктах та ґрунті.
Запрошуємо до співпраці всіх бажаючих!