Науково-практична робота

Хімічні шкідливі та небезпечні чинники виробничого середовища

Друк

Хімічні шкідливі та небезпечні чинники виробничого середовища та їх вплив на стан здоров’я медичних і фармацевтичних працівників

Праця більшості медичних працівників проходить у контакті з різноманітними хімічними речовинами. Багато з них є небезпечними для людини.

У приміщеннях лікувально-профілактичних закладів (надалі ЛПЗ), як правило, не буває постійних концентрацій шкідливих хімічних речовин в повітрі робочої зони. Вони можугь коливатися від нуля до рівнів, що перевищують ГДК, поступово наростаючи при виконанні тих або інших маніпуляцій і знижуючись після їх завершення. Такий характер дії хімічних речовин має назву ітермітуючої і вимагає частої переадаптації.

Істотною особливістю дії хімічних речовин на медичних працівників є їх комплексний (одна і та ж хімічна сполука потрапляєв організм різними шляхами, наприклад, інгаляційно і через шкіру) і комбінований (дія декількох хімічних речовин одночасно або по­слідовно при одному і тому ж шляху надходження) характер.

Найчастіше медичним працівникам доводиться контактувати з аерозолями лікарських речовин, дезінфікуючих і наркотичних засобів.

Токсичні речовини, залежно від їх властивостей і експозиції (концентрації, що діє, і часу дії),можуть викликати гострі або хронічні отруєння.

Гострі отруєння зазвичай починаються раптово, швидко прогресують і важко протікають, що є причиною часто загрозливих житт станів. Вони зазвичай розвиваються при аварійних ситуаціях, у випадках грубого порушення технологічного процесу, техніки безпеки, внаслідок чого утворюються високі концентрації токсичних речовин.

Хронічні отруєння обумовлені тривалим, часто переривчастим, надходженням отрут в малих (субтоксичних) дозах. Інтоксикація починається з появи малоспсцифічних симптомів, що відображають первинне ураження функцій переважно нервової і ендокринної систем.

Початкові ознаки отруєння зазвичай залежать від шляху надходження отрути в організм - через органи дихання (інгаляційно), шкіру, слизові оболонки і ін. Проте потрібно пам'ятати, що багато отрут, особливо жиророзчинних, надходять в організм кількома шляхами одночасно.

Повітря багатьох виробничих приміщень ЛПЗ (аптек, операційних, лабораторій, процедурних, стоматологічних кабінетів, тощо) забруднене хімічними речовинами. Особливе місце серед них належить лікарським речовинам. Вони часто надходять в повітря робочих приміщень безпосередньо при виготовленні лікарських форм, проведенні тих чи інших лікувальних процедур, маніпуляцій, зокрема, при видаленні пухирців повітря з наповненого шприца, промиванні та стерилізації інструментів, при дезінфекції приміщень та ін.

У повітрі робочої зони аптечних приміщень вміст пилу лікарських препаратів (кофеїну, папаверину, дібазолу, фенобарбіталу, сульфаніламідів, антипіретиків тощо) часто перевищує гранично допустиму концентрацію (ГДК) в 1- 8 раз. Рівень пилу від сировини,що містить алкалоїди, глікозиди, сапоніни та ін., при виконаннідеяких операцій перевищує ГДК в 7 - 28 разів. Пари хімічних речовин, що виділяються при виготовленні рідких лікарських форм (формальдегіду, йоду, етилового спирту та ін.), визначаються в повітрі робочої зони в концентраціях вище ГДК в 1,5-2,5 рази.

У повітрі приміщень операційних вміст пари ефіру, етилового спирту, йоду, вуглекислого газу може перевищувати ГДК у декілька разів, поступово наростаючи протягом операції.

Найбільш сприятливим стан повітряного середовища створюється безпосередньо в зоні дихання членів операційної бригади, яке є як би замкнутим з усіх боків учасниками операції, а у верхній частині - безтіньовою лампою. У зоні дихання хірурга вміст найпоширенішого анестетика - ефіру може перевищувати ГДК в 3 рази, а в зоні дихання анестезіолога - в 10 -11 разів. Концентрації фторотану в зоні дихання анестезіолога вищі за ГДК в 13 разів, анестезиста - в 9, хірурга, операційної сестри і в нейтральній частині операційної -у 5 разів; етилового спирту в зоні дихання анестезіолога - 0,75 ГДК, анестезиста - 0,86, хірурга і операційної сестри - 1,3, в нейтральній частині операційної 0,3. При масочному способі знеболення пацієнта з напіввідкритим і напівзакритим дихальним контуром частина анестетиків потрапляє в дихальні шляхи членів операційної бригади і може бути знайдена у них в крові в значних концентраціях (лише в 1,5 - 3 рази меншими, ніж у оперованого в початкових стадіях наркозу).

Пари ефіру, з’єднуючись з киснем, повітрям і закисом азоту в певних пропорціях, можуть утворювати вибухонебезпечні суміші.

Трихлоретилен, що використовується в закритій або напівзакритій дихальній системі з натронним вапном в адсорбері, може розкладатися з утворенням токсичного і легкозаймистого дихлорацетилену, який у свою чергу розкладається на фосген і чадний газ.

Протезисти і зубні техніки контактують з різноманітними хімічними речовинами в різних агрегатних станах (пил, пари, гази), серед яких багато токсичних (кадмій, свинець, ртуть, оксид вуглецю, кислоти, луги, двоокис кремнію, акрилати тощо). В процесі виготовлення металевих зубних протезів використовується близько 20 видів металів (золото, срібло, платина, хром, нікель, молібден, кобальт, титан та ін.), при плавці яких утворюються пари, а при ме­ханічній обробці - пил.

Контакт з металевою ртуттю і її сполуками при амальгамуванні металів в зуболікарській практиці, роботі з технічно несправними вимірювальними приладами (термометри, манометри), використанні препаратів, що містять ртуть (мазі, присипки), здатний викликати у медичних працівників ураження нервової системи, шлунково-кишкового тракту і інших органів.

Співробітники клінічних і біохімічних лабораторій, патолого- анатомічних відділень, фізіотерапевтичних кабінетів, при дезінфекції і дезінсекції відділень контактують з різними хімічними речовинами - реактивами, багато з яких є високо токсичними і небезпечними речовинами.

Хлорне вапно, азотна, сірчана, соляна, оцтова кислоти, сірководень, формальдегід та інші чинять подразнюючу дію на органи дихання, шкіру, слизові оболонки очей. Їх вплив на медичних працівників носить загалом хронічний характер, лише в окремих випадках викликаючи гострі отруєння.(співробітники дезстанцій, які ліквідовані, що призводить до певних труднощів в боротьбі з СOVID - 19 ).

У фізіотерапії застосовують радон для приготування радонових ванн. З трьох ізотопів радону несприятливу дію на організм людини чинить радон-222. При радіоактивному розпаді радону утворюються короткоживучі радіоактивні ізотопи полонію-214, 218; свинцю-210, 214; вісмуту-214, які частіше за все адсорбуються на мікроскопічних частинках повітря.

ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України» проводить лабораторно - інструментальні дослідження хімічних та небезпечних чинників виробничого середовища в ЛПЗ на платній основі. З розцінками та переліком хімічних шкідливих та небезпечних чинників виробничого середовища можна ознайомитися не нашому САЙТІ

Запрошуємо до співпраці всіх бажаючих!

Література:

1. Гігієна та охорона праці медичних працівників: навч. посіб. / В.Ф. Москаленко, О.П Яворовський, Д.О.Ластков та ін.; за редакцією В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовського. – К. Медицина, 2009. – 176 с.

2. Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд) / за ред., Ю.І. Кундієв, О.П. Яворовський, та ін.; за ред., Ю.І. Кундієва, О.П. Яворовського. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – 528 с.

3. «Безпека життєдіяльності, основи охорони праці». Навчально-методичний посібник. Міністерство охорони здоров’я України. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. Кафедра гігієни праці і професійних хвороб. Упорядники: Академік НАМН, професор Яворовський О.П., професор Шевцова В.М., доцент Шкурко Г.А., доцент Веремей В.І., доцент Бондаренко Ю.Г., Київ, 2012. – 231 с.

Особливості та безпечне застосування поверхнево активних речовин миття посуду.

Друк

Особливості та безпечне застосування поверхнево активних речовин миття посуду.

ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України

Бондаренко Ю.Г.

Вступ. Побутова хімія займає важливе місце в нашому житті - миття посуду і підлоги, прання і прибирання квартири, освіжувачі повітря тощо. З екрану телевізора, в магазинах, при спілкуванні зі знайомими ми часто чуємо, який засіб краще справляється під час прибирання квартири і який краще купувати. Проте дуже мало інформації ми чуємо про склад побутової хімії, про якість цих засобів, не знаємо, як впливає побутова хімія на нас і наших близьких,90% пральних та миючих засобів, якими користуються українці, виготовлено на основі фосфатів, хлору, цеолітів, аніонних ПАР (поверхнево-активних речовин), продуктів нафтопереробки та ін.

В розвинутих країнах засоби побутової хімії, що містять ці небезпечні для здоров'я людей речовини заборонені. Але у нас вони дозволені, а ми впевнені, що продукція, яка стоїть на полицях магазинів і рекламується по телевізору, найкраща і не може бути шкідливою, а тим більше небезпечною для нас. Тому що якби набрали чинності нові стандарти на пральні порошки і миючі засоби, то 95% продукції побутової хімії, яка випускається і реалізується в Україні, були б заборонені.

Мета роботи - встановити особливості та безпечне застосування синтетичних засобів миття посуду. Проаналізувати оцінку впливу синтетичних мийних засобів на організм людини. Зробити висновки щодо безпечного використання синтетичних засобів миття посуду на основі поверхнево-активних речовин, що існують у Україні.

Актуальним питанням сьогодення є розроблення методології за контролем виробництва та використання синтетичних миючих посуд засобів, визначення лабораторно поверхнево - активних речовин в помитому ними посуді та проведенні оцінки змивання засобів для миття з посуду та інших виробів.

За хімічною кваліфікацією миючі засоби поділяють на аніоактивні ПАР катіонні ПАР та неіоногенні ПАР.

Аніонні ПАР- це найбільш агресивні з поверхнево-активних речовин. Вони довгочасно зберігатися на посуду і руках людини.

Механізм дії а-ПАР на процеси в організмі базується на впливі на структуру і проникність біологічних мембран, що спричиняє найбільш виражені ефекти з боку центральної нервової системи, органів зовнішнього дихання, харчового каналу і крові.

Вони можуть проявляти подразнюючу і резорбтивну дію на шкіру і слизові оболонки, а найбільша небезпека поверхнево-активних речовин і препаратів на їх основі для людей міститься в їх сенсибілізуючий дії, здатності викликати алергічні реакції.

Своєрідність біологічної дії поверхнево-активних речовин полягає в тому, що вони можуть не тільки власне виявляти загальнотоксичну і алергенну дію на організм людини, а й посилювати токсичну, канцерогенну, сенсибілізуючу, мутагенну дію інших хімічних речовин при комплексному та комбінованому надходженні до організму [1, 2].

В Україні діють такі основні документи, що регулюють безпеку засобів миття посуду:

- Технічний регламент мийних засобів, затверджений наказом КМ України 20.08.2008, № 717 (у редакції постанови КМ України від 12.06.2013 № 408 з грудня 2013 р.);-

ДСТУ 2972:2010 «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробування»;
- СанПиН № 6026 Б-91 «Санитарные правила и нормы по производству и применению товаров бытовой химии»;

- Методические указания по гигиенической оценке товаров бытовой химии», № 6026 В-91;-

- Методические указания по санитарно-гигиеническому контролю за применением чистящих средств для обработки изделий, контактирующих с пищевыми продуктами», № 4548-87 від 31.12 1987 р.

Історично склалося так, що в Україні діють унікальні нормативи безпеки ПАР. Українські вчені наприкінці 80-х років минулого сторіччя займалися гігієнічною регламентацією ПАР як основної частини синтетичних мийних засобів, яка визначає їх особливості та біологічну активність. В Інституті загальної та комунальної гігієни ім. Марзєєва були створені СанПіН № 6026 Б-91 і МВ № 6026 В-91, у В НДІ гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас ім. Л.І. Медведя - МВ № 4548-87.

Ці документи затверджені МОЗ СРСР і на сьогодні є недіючими, але фактично залишилися українським надбанням і не знайшли визнання і поширення в інших республіках колишнього союзу. Саме в цих документах викладені основні вимоги до токсикологічних характеристик миючих засобів посуду, визначено критерії гігієнічної оцінки, встановлені санітарно-гігієнічні нормативи.

У 2008 році постановою Кабінету Міністрів України був затверджений Технічний регламент мийних засобів - головний законодавчий документ країни, в якому висвітлюються питання безпеки СМЗ. При створенні Технічного регламенту в основу були покладені вимоги до мийних засобів посуду, встановлені в Regulation (EC) № 648/2004. В червні 2013 року була затверджена нова редакція Технічного регламенту [4].

В таблиці 1 наведені санітарно-хімічні показники безпеки СМЗ, які діють в Україні.

Таблиця 1

Показники безпеки СМС

Нормативні речовини і регламенти

-показники активності водневих іонів (рН);

- допустимий вміст ПАР;

- утворення пи;лу; 

- піноутворення

- 7,0-11,5% (для 1% розчину)

- на текстильних матеріалах - 5 мкг/ см2 

- на посуді - 0,15 мкг/ см2

- нa шкірі рук- 1 мкг/ см2

- масова частка пилу не більше 3%

висота піни не більше 20 см.

Аналізуючи вищезазначене, слід зазначити, що у вітчизняних документах питання безпеки мийних засобів висвітлені недостатньо. Сьогодення потребує підготовка нових документів, покликаних забезпечити сучасний рівень вирішення питань безпеки СМЗ.

Державною установою «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзеєва» НАМН України розроблені «Інструкція з визначення аніонних поверхнево-активних речовин (АПАР) та інформаційний лист «Спосіб оцінки змивання засобів для миття з посуду та інших виробів».

Спосіб являє собою послідовну процедуру виконання впровадження: досліджень пріоритетного санітарно-хімічного показника оцінки безпеки засобів для миття посуду - визначення залишкових кількостей аніонних поверхнево-активних речовин (АПАР) у змивах з оброблених об’єктів.

Пропонується для впровадження в практику роботи фахівців в установах ДУ «Обласні лабораторні центри Міністерства охорони здоров’я Держпродспоживслужби та лабораторіях Центру громадського здоров’я, фахівців науково-дослідних інститутів Міністерства охорони здоров’я України при оцінці безпеки мийних засобів на основі АПАР, призначених для миття посуду та дитячих виробів, технологів на підприємствах-виробниках товарів побутової хімії при створенні нових засобів.

Доцільність розробки способу оцінки показника змивання засобів на основі АПАР з посуду та дитячих виробів обумовлена необхідністю забезпечення контролю санітарно-хімічного показника безпеки засобів цієї групи, і особливо тих, що призначені для миття посуду та виробів для дітей, таких як пляшки для дитячого харчування, соски, пустушки, іграшки-брязкалки, прорізувані зубів тощо.

Потенційно можливий шлях потрапляння залишкових кількостей вищеназваних товарів побутової хімії до організму дитини є пероральний, тому оцінка змивання засобів з оброблених об’єктів є пріоритетним показником в випробуваннях їх безпеки для здоров’я.

В ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» допускається рівень АПАР в воді водопровідній - не більше ніж 0,5 мг/дм3. воді питній фасованій - не більше ніж 0,05 мг/дм3, і саме ці нормативи вирішено обрати як базові для оцінки повноти видалення залишкових кількостей АПАР з об’єктів після обробки та ополіскування.

Для визначення безпечного рівня змивання засобів з об’єктів рекомендовано використовувати норматив:

- для засобів на основі АПАР для миття посуду та виробів для дітей вміст залишкових кількостей АПАР у змивах після триразового ополіскування об’єктів не повинен перевищувати 0,05 мг/дм3;

- для інших засобів на основі АПАР для миття посуду вміст залишкових кількостей АПАР у змивах після триразового ополіскування об’єктів не повинен перевищувати 0,5 мг/дм3.

Висновки:

1. Розробити нові нормативні документи покликані забезпечити сучасний рівень вирішення питань безпеки СМЗ миття посуду.

2. Впровадити спосіб оцінки змивання засобів для миття посуду та інших виробів.

3. Визначати не тільки чпстоту миття посуду, а також якість ополіскування після цих процесів, що гарантує безпеку для здоров’я людини.

4 Привернути увагу населення щодо збереження здоров’я при використанні миючих засобів.

5. Проводити в громадських закладах харчування, особливо дошкільних закладах, школах, університетах та ін. постійний лабораторно-інструментальні дослідження якості миття посуду.

Література.

1. В.Г. Герасімова, Н.Є. Дишінєвич, Г.В. Головащенко. Сучасні особливості регламентації безпечного застосування синтетичних мийних засобів країнах Євросоюзу, Митного союзу та в Україні.

2. М.Г. Проданчук, І.В. Мудрий, А.А. Калашніков Поверхнево-активні речовини: токсиколого-гігієнічні та мікробіологічні аспекти. – К.: «Медицина України», 2006. – 223 с.

3. О.А. Бобылева, В.Г. Герасимова, С.В. Сноз, В.Ф. Шилина. Вопросы безопасности для здоровья человека товаров бытовой химии при проведении государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы //Современные проблемы токсикологии. – 2006. – №4. – С. 38–43.

Еколого-гігієнічна оцінка сумарного надходження нітратів в організм людини

Друк

Еколого-гігієнічна оцінка сумарного надходження нітратів питної води та продуктів харчування рослинного походження в організм людини в Черкаській області за 2019 рік

Бондаренко Ю.Г.

ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України»

м. Черкаси

Нітрати (солі азотної кислоти) широко розповсюджені в природі речовини. Вони містяться в грунті, воді, входять до хімічного складу рослин, є продуктами обміну в організмі людини та тварини. Таке широке розповсюдження нітратів в оточуючому людину середовищі неминуче обумовлює постійний контакт населення з ними. Порівняно недавно люди зазнавали впливу нітратів тільки у виняткових випадках, наприклад при використанні води, яка формується в геологічних структурах, багатих на селітру. Однак навантаження нітратами на організм людини останнім часом помітно збільшується. Перевищення нітратних навантажень на організм людини може негативно вплинути на стан здоров’я.

Детальніше...

Щодо стану якості води Кременчуцького водосховища

Друк

Причини, негативні наслідки стану якості води Кременчуцького водосховища в зв'язку з масовим розвитком синьо-зелених водоростей та напрямки боротьби з ним

 

Ю.Г. Бондаренко, О.С. Джулай, В.М. Рябовол,

Державна установа «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України»

Особливості епідемічного процесу та організації епіднагляду за грипом та ГРІ у Черкаській області

Друк

Особливості епідемічного процесу та організація епіднагляду за грипом та гострими респіраторними інфекціями у Черкаській області за 2018-2019 роки

О.С. Джулай, Ю.Г. Бондаренко, В.М. Рябовол

Окремі особливості епідемічного процесу та профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій

Друк

27.03.2019.jpgОкремі особливості епідемічного процесу та профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій на сучасному етапі з досвіду роботи

О.С. Джулай, Ю.Г. Бондаренко, В.М. Рябовол

Державна установа «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України»

м. Черкаси

На сучасному етапі розвитку медичної науки і практики проблема внутрішньо-лікарняних інфекцій (ВЛІ) набула надзвичайної актуальності, в зв’язку з їх негативним впливом на перебіг соматичних захворювань та економічними збитками. ВЛІ в окремих ситуаціях призводять до смертельних наслідків, а у випадках порівняно сприятливого перебігу продовжують термін перебування пацієнта у стаціонарі. За даними наукових досліджень та ВООЗ ВЛІ складають біля 10% інфекційної захворюваності, а питома вага ВЛІ у загальній захворюваності становить 6,7-8,4%. На Україні реєструється лише 3-4 тис. випадків ВЛІ на рік, що свідчить про відсутність або брак відвертості, об’єктивності та конструктивності - ВЛІ просто не реєструють.

Детальніше...

Епідеміологічна оцінка впливу нітратів питної води децентралізованих джерел водопостачання

Друк

Епідеміологічна оцінка впливу нітратів питної води децентралізованих джерел водопостачання на здоров’я дітей раннього віку

Бондаренко Ю.Г., Джулай О.С., Рябовол В.М., Нікітюк С.С.

image001.jpgВ даний час проблема нітратів за своїми масштабами та наслідками вийшла на глобальний рівень.

Вона полягає в тотальному забрудненні ними біосфери, що призводить до порушення біологічної рівноваги у біоценозах, насамперед антропогенних, негативному впливу їх на організм людини, особливо дітей раннього віку та сільськогосподарських тварин, погіршенні якості рослинних сільськогосподарських продуктів та води питної, призначеної для споживання людиною. Це обумовлено, насамперед, складністю досягнення екологічного оптимуму при використанні у тваринництві та рослинництві інтенсивних технологій, а також використання для скиду побутових стічних вод в індивідуальних та колективних будівлях всмоктуючих вигрібних ям.

Детальніше...

Особливості епідемічного процесу захворюваності на кір в сучасних умовах

Друк

О.С. Джулай к.м.н.,доцент; Бондаренко Ю.Г. к.м.н., доцент; Кіяниця В.В.; Кара Є.Р.

кір260218.jpgКір являється одним із найпоширеніших інфекційних захворювань і реєструється повсюдно. Абсолютні цифри виявленого кору не завжди відображають об’єктивну картину захворюваності, так як у багатьох країнах реєстрація захворюваності не являється обов’язковою.

Кір – це типова інфекція дихальних шляхів з повітряно-крапельним механізмом передачі. Джерелом збудника інфекції являється хвора на кір людина в продромальний, катаральний періоди та на протязі 3-5 днів періоду висипання. При надзвичайно високому рівні контагіозності реалізація інфекційного та епідемічного процесів здійснюється легко.

Особливості епідемічного процесу захворюваності на кір в сучасних умовах

Медико-гігієнічна оцінка води поверхневого джерела централізованого водопостачання м. Черкаси

Друк

Бондаренко Ю.Г., Джулай О.С., Рябовол В.М., Хоменко О.А., Коханій О.А. Державна установа «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України»

Висвітлена проблема використання р. Дніпро, зокрема Кременчуцького водосховища як джерела поверхневого централізованого водопостачання, пошук нових методів знезаражування та оброблення води, створення єдиної системи моніторингу та вплив показників якості води на організм людини.

Медико-гігієнічна оцінка води поверхневого джерела централізованого водопостачання м. Черкаси

шаблоны joomla 2.5 здесь
темы Wordpress
music-xpert.
Интересные мини игры.