renthen

Щороку 8 листопада в багатьох країнах відзначають свято присвячене медицині – Міжнародний день радіології.

Дата для свята вибрана не випадково. У цей день в 1895 році німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген відкрив рентгенівське випромінювання, тим самим поклавши початок новій медичній дисципліни – радіології.

Проте, справжнім відкривачем Х-променів слід вважати зовсім не Рентгена, а знаменитого у свій час і чомусь забутого нині українського вченого. В 1881 році на міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, доктор Стразбурзького університету, галичанин Іван Пулюй продемонстрував загалу свій винахід – трубку, яка випромінювала Х-промені.

Цей винахід здобув Срібну медаль виставки, що, зважаючи на рівень представництва було феноменально. Променева трубка Пулюя отримала б і золоту нагороду, якби учений загал розібрався тоді, які перспективи відкриває винахід Х-променів для науки. Але, на жаль, виставка була технічною, а не медичною.

Рентгенографія – це метод візуалізації, при якому рентгенівські, гамма-промені та інші подібні промені використовуються для вивчення внутрішньої структури людини або об'єкта. Рентгенографія в основному, використовується для діагностики та лікування травм. Під час використання цієї техніки контрольована кількість випромінювання пропускається через об’єкт, який створює зображення на цифровому екрані.

Рентгенографія дозволяє медичним працівникам ідентифікувати та оцінити внутрішні травми людини, переломи та будь-які інші ушкодження внутрішніх органів

Медична візуалізація призвела до кардинального поліпшення здоров’я людини, але може бути небезпечною.

Високі дози опромінення можуть спричинити проблеми зі здоров’ям – від випадіння волосся до раку, саме тому фахівці застосовують опромінення в мінімально необхідних кількостях та вживають запобіжні заходи для захисту своїх пацієнтів.

Потрібно знати:

  •  рентгенологічні дослідження пацієнтам має право призначати лікуючий лікар за обґрунтованими клінічним показаннями;
  • відповідальним за рентгенодіагностичні дослідження пацієнтів є лікар-рентгенолог, який приймає остаточне рішення про доцільність, обсяги та види досліджень. У випадках необґрунтованих направлень лікар-рентгенолог повинен відмовитися від проведення цих обстежень, проінформувавши лікуючого лікаря і зафіксувати це в історії хвороби пацієнта;
  • пацієнт має право відмовитися від рентгенологічного дослідження, за винятком профілактичних досліджень з метою виявлення захворювань по епідеміологічних показаннях. Слід пам’ятати, що ризик відмови від рентген-діагностичних досліджень повинен явно перевищувати ризик від опромінення;
  • протирадіаційний захист пацієнтів повинен бути забезпечений при всіх видах медичного опромінення за рахунок мінімального часу, максимально-можливої відстані та засобів індивідуального захисту пацієнтів;
  • проведення РДД в амбулаторно-поліклінічних умовах не повинне дублюватися в умовах стаціонару. Повторні дослідження можливі тільки для уточнення тактики лікування або появи нового захворювання;
  • не дозволяється проведення профілактичних рентгенологічних досліджень органів грудної порожнини дітям до 15 років, а проведення профілактичних досліджень методом рентгеноскопії заборонено для всього населення.

Турбота про власне здоров’я – Ваш вклад у Перемогу!